Китай

Китай — великий і прекрасний

Китай — країна з тисячолітньою історією, країна таємнича і незвичайна, країна багатої культури та батьківщина безлічі філософських учень. Відпочинок у Китаї подарує навіть найдосвідченішому мандрівникові незабутній смак нових відкриттів і вражень. Імператорські палаци, зелені парки, дивовижні пагоди, величні монастирі, чудова природа… Недарма тури з Києва до Піднебесної приваблюють багатьох шанувальників східної культури.

Національні особливості

Китай — країна своєрідного менталітету. Китайці дуже дисципліновані і ніколи не дозволяють собі нарікати на життя або на державу. Хоч би що відбувалося навколо — китаєць впевнений: усе — на краще. В цілому, китайський народ працьовитий і невибагливий, про що свідчать скромні халупки простих жителів поруч із надсучасними хмарочосами. Контраст між багатством і бідністю тут настільки очевидний, що стає якось не по собі, однак самі китайці ніякої дисгармонії не відчувають.
Перед поїздкою до Китаю варто познайомитися з традиціями та особливостями місцевих жителів. Перше правило — не варто нешанобливо висловлюватися на адресу уряду, щодо місцевої історії або культури. Китайці — неабиякі патріоти, тому будь-яке зауваження сприймають у багнети, хоча в цілому до іноземців вони доброзичливі і привітні.

Державне свято в Китаї — подія національної ваги. Святкують його з великим розмахом і відповідальністю від малого до великого, тому очікувати від китайця будь-якої іншої діяльності цього дня — безнадійно.
Принципи конфуціанства кожен китаєць вбирає з дитинства. Беззастережне підпорядкування і повага до старших — обов’язкова умова будь-яких стосунків, у тому числі і між незнайомими людьми.
Добре відомо, що цифра «4» в китайській мові звучить так само, як слово «смерть», тому тут цієї цифри намагаються всіляко уникати. Приміром, у китайських будинках ви не знайдете четвертого і чотирнадцятого поверхів.
Якщо маєте намір скористатися послугами таксі, не варто називати таксисту вулицю, краще показати місце на карті. Справа в тому, що вимовити назву вулиці правильно у вас не вийде, тож є високий ризик, що вас завезуть невідомо куди.
Не варто користуватися послугами «помічників», які останнім часом часто зустрічаються у великих туристичних центрах. Якщо ви взяли в такої людини візитку — отже, прийняли його на роботу, потім звільнитися від такого «помічника» буде вельми непросто.

Чотири столиці Піднебесної

У Китаї, як мінімум, чотири столиці: Пекін — політична, Гуанчжоу — промислова, Гонконг і Шанхай — фінансові. Кожне з цих міст відрізняється особливою атмосферою і самобутністю, і, безсумнівно, варте відвідування.
У Пекіні стільки історичних пам’яток, що навіть за тиждень оглянути їх буде непросто. Заборонене місто — величезний архітектурний комплекс, що має більше сотні будівель незвичайної краси. На Площі Небесного спокою розташований грандіозний Імператорський палац і парк Бейхай, обійти який навряд чи вийде навіть за день. Масштаби імператорських володінь воістину вражають уяву. Неподалік палацу — місце паломництва багатьох китайців і туристів: мавзолей Мао Цзедуна. Шанувальники природи можуть побувати в океанаріумі і зоопарку, помилуватися морськими жителями, пандами, черепахами та іншою живністю.
Шанхай — могутній фінансовий центр країни, вируючий, захоплюючий. У його старовинній частині варто побувати в Саду радості, посадженому в середині XVI століття. У Храмі нефритового Будди можна побачити дивовижну скульптуру божества, висічену з цілісного шматка білого нефриту, також відкриті для туристів різні зали та келії монахів.
Гонконг — місто, яке більше нагадує європейське. Антикварні магазинчики, галереї, акуратні бутики відомих дизайнерів — часом важко повірити, що ви все ще в Китаї. Гонконг вважають центром ювелірної промисловості, тут є безліч ювелірних заводів, причому деякі з них влаштовують екскурсії для туристів. Нічний Гонконг особливо красивий, тож обов’язково виділіть час для вечірньої прогулянки. Якщо в Китаї ви плануєте поєднати відпочинок на морі з насиченою екскурсійною програмою — найкраще вирушати в Гонконг.
Гуанчжоу — ще одне місто, де посеред бурхливого життя мегаполіса можна зустріти обителі справжньої давнини. Одна з них — старовинний парк Юесю, що на півночі міста. Озера з рибками, квіткові оранжереї, чайні будиночки і павільйони — тут все збереглося таким же, яким було століття тому. За часів правління династії Мін тут збудували 5-поверхову вежу, на яку можна піднятися і сьогодні. З оглядового майданчика відкривається дивовижна панорама.
У Гуанчжоу розташований найстаріший буддійський храм на півдні Китаю — храм Гуансяо, побудований в III столітті. В одному з павільйонів можна побачити велетенську тисячоруку статую  богині милосердя Гуанинь.

Прекрасний Сіань

Сіань — місто, яке колись було столицею Великої імперії, а сьогодні тут сконцентровано багато незвичайних пам’яток. Китай зможе пізнати лише той, хто побував у Сіані, — говорить народна мудрість. На відміну від інших великих міст Китаю, в Сіані практично немає висотних будівель, а старовинна архітектура чудово збереглася.
Планування Сіаня брали за основу під час будівництва не тільки китайських міст (наприклад, Пекіна або Нанкіна), а і японських. За його зразком побудовано село Нару. Центр міста обгородили могутньою стіною і поділили на 108 квадратів, кожен з яких також відгородили стінами. У самому центрі розміщене Імператорське місто, де мали право жити тільки придворні аристократи і сам правитель. За останні століття Старе місто дещо змінилося, але багато міських стін, назв вулиць і закладів збереглося. Скажімо, Головна міська стіна, на якій можна покататися на велосипеді, мотоциклі або електрокарі: ширина дозволяє.
Музей Бейлін в Сіані — це, мабуть, найбільш незвичайний музей літератури в усьому світі. У IX столітті нашої ери імператор Веньцзун наказав висікти на кам’яних стелах основні постулати конфуціанства, аби навіки зберегти мудрість древньої філософії. Наступні правителі продовжили традицію вибивати на каменях філософські та релігійні тексти. Сьогодні в музеї налічується понад 7 тисяч кам’яних книг.
Біля музею продаються всілякі твори народного мистецтва, причому асортимент сувенірів тут набагато ширший, ніж у Пекіні або Шанхаї. Нефритові прикраси, традиційні картини, скульптури, статуетки, вироби з тканини і шкіри — вибір справді величезний. Практично у всіх сувенірних крамницях вам запропонують купити нитку перлів: білого, рожевого або чорного. Торгуватися, звісно, варто, оскільки перша ціна знижується в 3-4 рази.

Велика спадщина

Багато визначних пам’яток Китаю заслуговують на увагу туриста, але Велика Китайська стіна — справді незабутнє явище. Попри те, що за останні століття вона серйозно постраждала від різної господарської діяльності, масштаби цієї будови і далі вражають. Для туристів відкриті 10 кілометрів величної будови, тоді як загальна протяжність стіни після закінчення будівництва склала понад 6 тисяч кілометрів. Побудована для захисту держави від ворожих набігів з півночі, Стіна невдовзі стала предметом національної гордості китайського народу. Висота збережених ділянок становить близько 7,5 метрів, ширина — 5.

Подорож гірськими ландшафтами

Природа Китаю прекрасна і різноманітна. Особливою красою вирізняється гірський масив Лушань, розташований на північ від священної річки Янцзи. Прекрасні долини, водоспади, покриті зеленню гірські схили і білі вершини — природою Лушаня можна милуватися безкінечно. Через особливий мікроклімат навесні і влітку гори потопають у тумані, що надає горам особливої чарівності і таємничості. Китайці здавна вважали, що саме в горах Лушань живуть боги, тож на схилах споруджували численні храми і пагоди, засновували монастирі. Знамениті китайські поети Лі Бо, Лу Ю, Бо Цзюй створили в горах Лушань свої кращі твори.
Туристична зона Цзючжайгоу — ще одне місце, куди справді варто потрапити поціновувачам прекрасного. Вас зачарують густі ліси, долини, порослі різноманітними квітами, бамбукові зарості, де живуть панди. З гірських вершин стікають найчистіші струмочки, які зливаються в потужні потоки і, обрушившись з висоти, утворюють озера, що іскряться на сонці. Низка озер і водоспадів розкинулася на багато кілометрів. Неподалік від прекрасних озер можна відвідати традиційне тибетське село.  Тут ви отримаєте уявлення про спосіб життя корінного населення і оглянете незвичайні житла тибетців. Кожен з трьох поверхів такого будинку має своє призначення: на першому рівні утримують худобу та птицю, на другому живе сім’я, а на третьому розташовується молитовня. Дивовижні будиночки тибетців на схилах гір, прикрашені різнобарвним розписом, виглядають дуже гармонійно і чарівно.

Колиска китайського даосизму

Китайське вчення про Дао зародилося в горах Удан-шань. Його засновником вважають учителя Лао Цзи, сучасника Конфуція. Згідно з ученням, основою світобудови є Дао — шлях, яким прямує все навколо. Пізнати своє дао і йти за ним — завдання кожної людини, яка хоче уникнути неприємностей і нещасть. Саме тут, у горах Удан-шань, вірування міцніло та вдосконалювалося в численних монастирях і храмах. Гірський масив Удан-шань велично простягнувся на північному заході провінції Хубей. За часів правління династії Мін в горах Удан-Шаню побудували понад 30 архітектурних ансамблів, велика частина яких збереглася донині і внесена до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. На головній вершині масиву, горі Тяньчжуфен, розташований найвеличніший палацовий комплекс — Золотий павільйон.
Золотий павільйон був зведений понад шість століть тому. Будівля стоїть на нефритовому фундаменті, побудована з бронзи і покрита чистим золотом — воістину захоплюючий вид! Як і багато століть тому, тут діє  даоський монастир, де є багато ченців як старшого, так і молодшого поколінь.

Китайська кухня

Гостра, насичена, незвичайна. Саме так можна охарактеризувати кухню Піднебесної. З давніх-давен у Китаї вважали, що їжа повинна не тільки живити тіло, але й тішити око, а також лікувати недуги. Попри те, що існує безліч регіональних відмінностей, у китайській кухні є характерні риси, які притаманні будь-якій страві.
Перше правило: страва не повинно містити великих шматків. Овочі, м’ясо, рибу нарізають маленькими, однаковими шматочками, які зручно брати паличками. Ще одна особливість — перед обжарюванням шматочки часто занурюють у борошно або крохмаль, аби зберегти соковитість продукту. Третє — для китайської кухні характерна велика кількість гарнірів, соусів і приправ. Для приготування кожної страви використовують певний набір спецій, які додають у чітко визначеному порядку. Більшість продуктів китайці піддають тепловій обробці. Сирі страви, такі як ікра або оселедець, для них неприйнятні.
Рис є основою китайської національної кухні. Навіть слово «харчуватися» китайською означає не що інше, як «їсти рис». Особливість цього продукту полягає в тому, що він прекрасно відтіняє насичені смаки соусів та інших інгредієнтів страви. З рису роблять також горілку, вино і пиво. Щодо чаю, то китайці зазвичай п’ють зелений чай, а чорний відправляють на експорт. До обіду подають зелений чай із жасмином.
Інша популярна страва — пельмені, які варять у бульйоні, смажать або готують на пару. Варіантів начинки безліч — вона може бути м’ясною, грибною, овочевою, креветковою, горіховою тощо.
Традиційну качку по-пекінськи з млинцями і цибулею можна спробувати не тільки в столиці, а в будь-якому хорошому ресторані в провінції.
Подорож по Китаю — це можливість побачити велику країну такою, яка вона є, без нав’язаних стереотипів і прикрас. Воістину, це країна відкриттів і незвичайних досягнень, прекрасних пам’яток і високої культури. До речі, екскурсійні тури в Китай – це екзотика, яка цілком доступна в порівнянні з іншими подібними країнами, а вартість перебування там приємно здивує кожного.

Тури в Китай з Києва з Феєрією — це комфортний, цікавий і незабутній відпочинок, який запам’ятається вам назавжди!